Чому кити викидаються на берег? Вчені не можуть дати остаточну і ствердну відповідь на це питання, поки що існують лише гіпотези.

Геофізики стверджують, що протягом геологічної історії нашої планети магнітне поле неодноразово знижувало свою напруженість і навіть змінювало знак (тобто північні й південний магнітні полюси мінялися місцями). Таких епох зміни знака магнітного поля встановлено кілька десятків. В епохи безпосередньої зміни знака магнітного поля, воно зникало, щоб потім знову з’явитися, поступово наростаючи до норми, але вже із протилежним знаком.

Є припущення, що кити використовують магнітне поле Землі для орієнтації, навігації та пошуку їжі. Зараз напруженість магнітного поля повільно, але неухильно знижується.

Магнітне поле Землі почало слабшати близько 2000 років тому, а різке падіння його напруженості було відмічено 500 років назад, яке підсилилось в останні 55 років. Південний магнітний полюс Землі зміщувався то на сотні, а то й на тисячі кілометрів порівняно від свого стандартного місцезнаходження.

Існує так звана «частота Шумана» – хвиля, що відходить від планети зі специфічною частотою в 7,8 Гц. Тривалий час вона була стабільною, і по ній військові навіть налаштовували свої прилади. Проте ця частота почала різко збільшуватися. 1994 р. вона становила 8,6 Гц, 1999 – 11,2 Гц, наприкінці 2000 р. – близько 12 Гц. Вважається, що коли частота Шумана досягне 13 Гц, почнеться зміна полюсів, і певний період магнітного поля як такого не існуватиме.

Цей період може сприйматися живими організмами як катастрофа. Багато з них вимруть або змінять свої властивості. Крім того, магнітне поле Землі є щитом, який захищає життя на планеті від потоку сонячних і космічних часток.

Сьогодні багато ліній, які раніше йшли вздовж узбережжя, ведуть на сушу. Кити пливуть строго по цих напрямних лініях, які у них генетично запрограмовано, і викидаються на пляжі.

Чимало вчених вважає це лише гіпотезою, проте є чимало підтверджень того, що магнітне поле керує міграцією китів. Зокрема, аналіз випадків викидання китів на берег, що відбулися між 1712 й 2003 рр., показує, що вони, здебільшого, викидалися на берег у періоди високої сонячної активності. У зв’язку з тим, що Сонце руйнує магнітне поле, кити збиваються з маршрутів. Кількість китоподібних, які викидаються, наприклад, на узбережжя Великої Британії, за останні 10 років подвоїлася.

Вважається, що є й інші причини викидання китів.

Австралійські вчені проаналізували випадки масового викидання китів на сушу за 80 років і прийшли до висновку, що раз у 10-12 років на берег викидається непропорційно велика кількість китів.

Ці події викликаються кліматичним явищем – зональними західними вітрами. Приблизно один раз на 10 років ці вітри викликають жорстокі шторми й підйом великої кількості холодної антарктичної води. Багато видів китів спрямовуються в ці води, оскільки вони багатші поживними речовинами. В результаті разом з холодною водою вони виявляються ближче до узбережжя, у результаті чого попадають на сушу.

Іншою вагомою причиною викидання китів є військові випробування сонарів протичовневої оборони. Вони, як відомо, видають значний шум.

Цьому є підтвердження. Зокрема, 12 травня 1996 року на західний берег грецького півострова Пелопоннес викинулися 12 китів. У цей час НАТО випробовувало там низькочастотний сонар для пошуку підводних човнів. Він видає звук в 230 децибел. Тварини це не витримують, втрачають орієнтація і викидаються, шукаючи порятунку.

У 1998 році Американський флот випробовував біля берегів Гавайських островів низькочастотний сонар і водночас американські вчені досліджували поширення звукових хвиль під водою, посилаючи низькі звуки на багато тисяч кілометрів через Тихий океан. Як наслідок, велика кількість китів викинулася на берег.

Сейсмічна розвідка, зокрема при пошуку родовищ корисних копалин, також призводить до викидання китів. Вона призводить до проникнення звукових хвиль на акваторії й порушує чутливість органів слуху морських мешканців, що використовують акустику для навігації, пошуку їжі та розмноження. Вчені, зокрема, вважають, що викидання китів на берег Мексики в морі Кортеса в 2002 році були пов’язані з підводними акустичними ефектами сейсмічної розвідки.

Та вчені замовчують ще одну можливу причину викидання та зміни міграції китів. Як відомо, води Світового океану зараз значно забруднені. Літр нафти здатен отруїти мільйон тонн води. Щороку більше 3,5 млн. тонн нафти виливається у води Світового океану! Тобто відбувається колосальне забруднення середовища існування морських видів.

Це примушує їх або адаптуватися до зміни умов середовище, або шукати нове середовище існування. Адаптація тварин відбувається повільно, а забруднення морських екосистем збільшується.

Безперечно, вагомою причиною зменшення кількості китів є китобійний промисел. Бездумне винищення китів призвело до того, що велика кількість видів китоподібних опинилася на межі зникнення. У зв’язку з цим було прийнято Міжнародну конвенцію з китобійного промислу (1946), проте винищення китів продовжується.

З усіх можливих причин загибелі китів лише одна – природного характеру, та і її прискорює антропогенне та техногенне навантаження на довкілля. Тварини – це свого роду індикатори стану навколишнього середовища. На страшному прикладі китів ми бачимо, до чого призводить наша діяльність. За підрахунками екологів, до критичної точки, точки відліку, після якої виправити ситуацію вже буде неможливо, залишилося не так багато часу. Називають навіть конкретну цифру – 30 років.